Держпраці роз'яснило, що на час відсутності працівника під час евакуації родини з місця проведення бойових дій з подальшим поверненням на робоче місце та виконанням своїх трудових обов`язків можливо:

• надання працівнику відпустки за власний рахунок;
• оформлення простою.

Простій

Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами ( ч. 1 ст. 34 КЗпП України).

Перелік таких інших обставин, які призводять до простою, чинним законодавством не регламентований, це може бути:

• несправність обладнання або інструментів;
• недостача сировини;
• перебої в енергопостачанні;
• форс-мажорні ситуації (наприклад, стихійне лихо);
• військові дії тощо.

У результаті простою може бути зупинена робота всього підприємства, або його окремих підрозділів, або робота окремо взятого працівника.

У період простою працівник повинен одержувати заробітну плату.

Статтею 113 КЗпП України передбачено такий порядок оплати часу простою:

• простій не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу);
• виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини – зберігається середній заробіток;
• простій, який стався з вини працівника, не оплачується.

Відпустка без збереження заробітної плати

Протягом воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку (ч. 3 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03. 2022 року № 2136-IX ).

Зверніть увагу!

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток за умови, що такого працівника залучено до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури (ч. 2 ст. 12 Закону про відпустки). Ця вимога стосується і неоплачуваної відпустки.

В разі надання відпустки не на весь час воєнного стану, а на конкретний період працівник зазначає в заяві конкретні дати надання відпустки (від і до, але не довше за граничну дату дії воєнного стану на момент подання заяви). Відповідно, й у наказі роботодавець також вказує конкретний період надання відпустки.

Ініціювати таку відпустку може лише працівник, але остаточне рішення про її надання залишається за роботодавцем.

Закон про відпустки не регулює, чи можна достроково припинити відпустку без збереження зарплати, а також скільки разів можна надавати таку відпустку протягом воєнного стану.


29.06.2022