Життєстійкість – це навичка, яка допомагає справлятись у викликах та труднощах сьогодення, це вміння протистояти стресу, відновлювати себе, свій психічний, фізичний та емоційний стан після травмуючих подій.

Для чого розвивати навик життєстійкості у командах? Ну по-перше – це елементарна турбота про свій персонал, але якщо цього недостатньо, поговоримо про деяку статистику. Перше, що слід розуміти, що за статистикою ще до війни, після ковіду, кожен третій мав складнощі у темі психічного здоров’я. Очевидно, що під час повномасштабного вторгнення ця величина зростає, і це вже точно кожен другий. Психічний стан людини безпосередньо впливає на її швидкість, ефективність, сервісність та концентрацію. Багато дослідників зазначають, що реально ми навіть не маємо ще пост травматичного стресового синдрому, оскільки ми перебуваємо ще в активній фазі стресу.
Разом з тим, слід точно зазначити, що за недавніми дослідженнями, люди, котрі перебувають у постійному стресі, стають на 10% повільнішими та невпевненішими у собі та на 15% більше бояться зробити помилку, у такому випадку зовсім нічого не роблять.
Недавно компанія «Gartner: управлінський консалтинг» провела цікаве опитування. Gartner поговорили з більш ніж 500 HR-лідерами із 40 країн та визначили спільні для них виклики та пріоритети на цей рік. 75% з компаній вважають, що керівники в їхніх компаніях «зашиваються» під тиском обов’язків, що постійно зростає. 73% вважають, що лідери та керівники в їхніх компаніях не мають необхідних інструментів та навичок для впровадження змін. І це дійсно так… Ми вже живемо у новому світі, де старі інструменти не працюють. Старе – відмерло, нове ще не появилось. Як «сліпі кошенята» ми пробуємо досліджувати нові речі та вирішуємо для себе, чи вони нам підходять чи точно ні.

У чому полягає мислення життєстійкості?
Слід зазначити, що психологічні м’язи теж можна розвивати і починати їх розвиток слід точно з мислення керівників. Адже все йде каскадним методом від керівника до працівника, спочатку надіньте маску собі, а тоді тим, хто поруч.

ВАЖЛИВО!
Якщо ми зміцнюємо психологічні м’язи керівників — ми автоматично зможемо змінити життя навколишніх людей, тобто команди, на краще також.
Часто керівники дуже бояться невдач, але слід розуміти, що у час постійних змін невдача – це частина шляху. Будь-яку невдачу ми сприймаємо як гірку пігулку, але ми може свідомо використовувати невдачі, як інструмент досягнення успіху. Як саме? У складних ситуаціях, котрі здаються негативними слід задавати собі питання: а що позитивного для мене, для команди, для компанії принесла ця ситуація? А якщо б вона мала свої реальні позитивні сторони, то які саме? Що саме я тут розумію, навчаюсь, усвідомлюю? А тепер спитайте себе щиро, як ви ставитесь до своїх помилок та помилок інших? Ця навичка називається «рефрейминг». Тобто у дуже не ок ситуації бачити щось позитивне чи навчальне.
Також перша умова для навику антикрихкості (життєстійкості) – це дозвіл бути просто людиною собі та команді. Сьогодні відчувати страх, ненависть, переживання, розгублення і т. д. це нормально. І ще слід навчитись не боятись проявляти у команді, котра підтримає, а не засудить. Рамки та правила звісно встановлюєте ви самі. Але не «носити маски» на робочому місці дуже допомагає людям проживати свої внутрішні потреби та емоції не на одинці і покращує як командну роботу, так і емоційне середовище компанії.
Довго ми думали, що стрес це вбивця. Але потенційно стрес — це добре для нас. Стрес насправді робить нас сильнішими. Стрес не проблема. Проблема, коли ми постійно перебуваємо у «стресовому тренажерному залі» і не беремо вихідний день. Сьогодні як ніколи слід переривати своє дуже зайняте життя на відновлення.
Відновлення на мікрорівні – перерва на ланч, прогулянку 15 хв – без телефону, медитація, глибоке дихання протягом п’яти хвилин тощо. Відновлення на середньому рівні – це вихідний, чи навіть спорт. А чи знаєте ви що спорт всього 30 хв має таку ж дію як сильне медикаментозне лікування. Саме тому велика кількість компаній запроваджують у своїх офісах йогу, пілатес, можливість пограти у настільний теніс, тощо. Макрорівень відновлення — відпустка.

ВАЖЛИВО!
Сьогодні власники компаній мають слідкувати за тим, щоб їх лідери, команди таки мали різного роду відновлення на мікро-, середньому чи макрорівнях.
Також недавні дослідження показали, що коли ми віддаємо іншим увагу, любов, благодійність ми стаємо щасливішими, добрішими та антикрихкими. Так звані маленькі добрі справи. Тому дійсно часто компанії, котрі є соціально активними, займаються благодійністю та активно залучають команду до цих справ.
Звісно про Життєстійке мислення можна говорити ще дуже багато, але хочеться ще поговорити про другий момент, який також впливає на формування навику життєстійкості. Недавне дослідження показало, що 60% працівників повідомляють про «емоційне відсторонення» під час роботи. Вони не відчувають себе частиною команди. 48% респондентів постійно відчувають себе «нещасними» та вигорівшими на роботі, 53% керівників сповіщають про вигорання. І найголовніша причина вигорання – це не війна, як не дивно. Це токсичне середовище, робочий булінг. Саме це одна з головних причин кризи людської енергії на роботі навіть під час війни.

Як будувати підтримуюче, нетоксичне середовище у команді?
1.      Переглянути свої очікування від керівників та працівників. Деколи стикаюсь з неоправданими вимогами до своєї команди. Слід зрозуміти, що працездатних людей лишилось наразі в Україні надто мало. Недавно почула статистику, що одному кандидату приходить одночасно як мінімум сім пропозицій.
2.      Час від часу робіть опитування працівників, чи робота не стала для них більш обтяжливою. А також дізнавайтесь яка основна причина занепокоєння та стресу на роботі у ваших працівників? Старайтесь вирішити це.
3.      Надайте інструменти, що максимально спрощують процеси (нагадування, зручні інструменти, підказки, зменшити документообіг тощо). Прибирайте зайві перешкоди.
4.      Заберіть комунікацію примусу та токсичне середовище у команді.
5.      Дозволяйте приходити до вас з проблемою, без рішення і шукайте рішення разом. Це можливість попередити пожежі та створити командну залученість.

Формуйте позитивне мислення у робочому колективі, яке базується на 5 китах: PERMA
1.      Positive emotion — позитивні емоції (щастя, радість, задоволення, відчуття благополуччя, вдячності), створюйте події котрі будуть тримати вашу команду у позитивних думках. Є багато нематеріальних можливостей це зробити.
2.      Engagement — залученість (це не лише про посмішку) залучайте свою команду до подій, історій, позитивних моментів, а не лише до тушіння пожеж.
3.      Relationships — стосунки. Хороші стосунки з іншими. Не тільки я, але й ми. Підтримуючі стосунки є дуже важливими у теперішній непростий час.
4.      Meaning Purpose — сенс, значимість, приналежність до чогось більшого, до певного служіння.
5.      Accomplishment — можливість до самореалізація, успіху у команді.
Проаналізуйте свою команду та компанію на наявність цих речей. Складіть список, що необхідно змінити та почніть крок за кроком це змінювати.
І останнє, що буде добре формувати навик життєстійкості – це практики самодопомоги та самотурботи для працівників. Їх також треба навчати.